солонець

солонець
-нцю́, ч.
1) Ґрунт, що утворюється із солончаку внаслідок вимивання з верхніх шарів водорозчинних солей.
2) Озеро або джерело з солоною водою.
3) Рослина родини лободових із соковитим стеблом і колосоподібним суцвіттям; відзначається солевитривалістю.
4) Ділянка ґрунту із джерелом солоної води.
5) Місце, де кладуть, розсипають сіль для диких тварин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "солонець" в других словарях:

  • солонець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • осолонцюватися — ю/ється, док. 1) Перетворитися на солонець (про ґрунт). 2) спец. Насичуючись солями, ставати водонепроникним (про дно каналів, стінки земляних дамб і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • солонище — а, с., розм. Те саме, що солонець 4) …   Український тлумачний словник

  • солонцевий — а, е. Прикм. до солонець 1) …   Український тлумачний словник

  • солянка — I и, ж. 1) Невелика посудина для солі, яку подають до столу. 2) Те саме, що солонець 4). II и, ж., кул. 1) Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м яса або риби і гострими пряними приправами. 2) Тушкована капуста, пригот. з м ясом, рибою або… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»